Театральний режисер Генрік Воглер звик залишатися в театрі після репетицій, заглиблюючись у роздуми про мистецтво, життя і минуле. Одного вечора до нього повертається актриса Анна — нібито в пошуках браслета, якого ніколи не було. Її сповідь про матір, колишню коханку Воглера, відкриває двері до спогадів про іншу жінку — Ракель. У трикутнику пам’яті, провини і пристрасті режисер намагається розібратися, що є справжнім, а що — театром.